Це - перша книга французької письменниці-філософа, в якій, власне, і
з"явився той будинок на вулиці Гренель та консьєржка Рене, які потім
стали відомі завдяки "Елгантності їжака". Дана книга слабша за її
продовження, проте проблеми, котрі авторка у ній піднімає, дуже гострі,
особливо зачепили мене нещасні діти, які виросли не лише без любові
батька, а стали нещасними з мовчазного дозволу на це матері. Головний
герой, дуже сильна людина, не вмів любити, проте вмів викликати любов до
себе, хоча й вона йому не була потрібна. Власне, за кілька годин до
смерті він це і розуміє, проте вже пізно.
Цікавий образ дружини, для якої бути поруч з коханим чоловіком, хоча б у
вигляді меблів, було важливіше за своє щастя, ба, навіть за щастя
власних дітей.
Написана книга у формі монологів людей, навіть є думки кота та
мармурової статуетки, але мені здолося, що книга була б цікавішою, якби
була довшою: забагато змісту погано помістилося у досить коротку форму.
не очень заинтересовалась содержанием, но обложка.. обложка!
ВідповістиВидалитиАга))
ВидалитиА щодо книги, то "Елегантність їжака" краща набагато. Хоча нічого крутого, втім, немає.