Я чекала на цю книгу, відколи перегорнула останню сторінку другої частини трилогії "Темний ліс". Й ось минуло два роки (так, розумію, що це надто тривалий час для серії, проте...), і тепер я знаю, чим усе закінчиться.
...Всесвіт безмежний. І йдеться не про його розміри, а про незвіданість того, чим і якими можуть бути інші. І, власне, про те, чим і якими можемо бути ми, люди. Мимохіть напрошується метафора на кшталт "кожен із нас — цілий Всесвіт", але це надто банально й надто поверхнево, аби пояснити чи хоча б натякнути на неймовірність нашого внутрішнього світу. Тому найцікавішими моментами в книзі мені видалися ті, де йдеться не про безмежжя чорного холодного космосу, а про безмежжя внутрішнього світу героїв.
У кожного воно своє: хтось дійсно стирає кордони можливого, маючи відвагу крокувати далі й не опускати рук (навіть якщо їх у фізичному розумінні вже нема), а хтось будує міцні стіни й не може (бо насправді не хоче) вийти за них, хоча світ відкритий і досяжний. Єдине, що об’єднує й одних, і других, — вибір. Постійний вибір, від якого залежить життя й того, хто його робить (що справедливо), й багатьох інших (це вже несправедливо, але логічно). Тож і жити варто з глибоким усвідомленням цього — одного з багатьох — закону Всесвіту.
Переклад із китайської Євгена Шириноса, вид. BookChef, 2021
