18.02.15

Леонід Кононович "Феміністка"

Мимохіть я провела над собою експеримент. Натрапивши на одну електронну бібліотеку з купою української сучасної літератури, наповнила свій рідер зразками творчості зовсім незнайомих мені письменників. Українське? Сучасне? Цього мені видалося достатньо, аби спробувати його на зуб, а щоб зберегти інтригу, я навіть і не подумала пошукати-почитати якісь рецензії чи відгуки на знайдені книги, бльовкнувши в читання, як славнозвізна жаба з мосту в калюжу. Ні, то я не стільки себе з жабою порівнюю, скільки оте, у що я вльопнулася, з калюжею.))

Власне, один лишень епіграф до названої книги мав змусити мене забратися геть з того містка і не стрибати. "Феміністка - це жінка, яка ненавидить чоловіків. Мов голодні вовчиці, збираються феміністки у зграї, щоб творити свої чорні справи..." - таке безапеляційне визначення дає автор кревним ворогиням справжніх чоловіків. Власне, книгу можна назвати отаким собі зразком класичної "чоловічої" прози, обов'язково "з блек-джеком і шльондрами", обов'язково з головним героєм - ледь не суперменом, обов'язково зі стрілялками, переслідуваннями на автівках, бійками до першої, другої, третьої й т. д. крові, й обов'язково з сексуальним ощасливленням оцим справжнім чоловіком якоїсь дівчинки, яка ледь-ледь досягла повноліття.

Але виявилося, що я здатна чинити не лише, як вже згадана мною жабка, а ще і як сумнозвісні їжаки, котрі "плакали, матюкалися, проте вперто лізли на кактус". Отак і я вперто перегортувала сторінки цього детективу, аби пересвідчитися в тому, про що і так здогадалася з перших сторінок: чоловіки - то суперістоти, суперсправедливі, суперчесні, суперкльові, здатні всіх і все подолати, а жінки, які не вміють тупо хіхікати, без розмірковувань виконувати найбезглуздіші накази "сильної статі" й із готовністю та радістю розсувати ніжки перед згаданими суперістотами, - то феміністки, збоченки, хворі на всю голову ненависники чоловіків, які обов'язково стають наркоманками та з'їжджають із ґлузду. Власне, лише прочитання подібної книги досить для того, аби в нормальної жінки з'явилася симпатія до фемінізму)) Бо ж автор ні словом не обмовився про те, що всі згадані ним ненависниці чоловіків мали для отої ненависті всі підстави у вигляді його жорстоких і підлих одностатників (можна так сказати? чи краще - одностатенників?))), котрі зіпсували дівчатам життя...

Щось забагато тексту я написала, як для цієї, навіть не посередньої, книжки)) Втім, варто завважити, що мова твору досить гарна, українська-українська, включно з "коморковим телефоном". Й авторові дуже вдаються описи чоловічого оргазму. Ну, з моєї, жіночо-неповноцінної, точки зору)))

8 коментарів:

  1. Анонім20.02.15, 19:04

    Почитайте "Тему для медитації" того ж автора. Або "Повернення". Побачите, як зміниться враження від цього письменни ка.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Хм, цікаво, невже справді зміниться? Перевірю)) Але не зараз, треба відійти від вражень.

      Видалити
  2. Анонім21.02.15, 13:57

    Цитата з "Теми для медитації" (про комсомолок): «чому найбільшими садистами тут виступають молоді і, за свідченням очевидців, дуже вродливі дівчата? Чому вони відмовилися виконувати традиційно жіночу роль – плекати родинне вогнище й народжувати дітей, - а натомість зробилися активістками?».

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А ви можете представитися? Бо якось некомфортно спілкуватися з Анонімом))

      З приводу цитати: садистами були не лише дівчата, і не лише вродливі. Страшних чоловіків було, як не крути, більше. А скільки вродливих дівчат й тоді, і зараз плекають родинне вогнище! Набагато більше, ніж було згаданих садисток. Чому б про таких не писати, а знову звинувачувати жінок у чомусь отому, згаданому у "Феміністці"? Принаймні, у наведеній вами цитаті це прослідковується...

      Видалити
  3. цікавий експеримент))) буду слідкувати за ним далі)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Поки що на продовження не зважуюся))

      Видалити
    2. Анонім22.05.15, 22:41

      Дивно, що так односторонньо й вузько сприйнятий детектив, до того ж написаний зі іронією щодо певних категорій і жінок, і чоловіків, яких достатньо навколо. Чи Ви будете заперечувати наявність таких "героїв", які описані в книжці? Тоді шкода Ваших ілюзій.
      А щодо "Теми для медитації", то не займайтеся кацапськими технологіями щодо цього неймовірного роману - вирвати фрагмент із контексту, забувши згадати, що в "Теми" означена цитата стосується конкретних персон (реальні імена яких, до речі, швидко називають ті, хто вчився в Київському універі в 70-ті). І ті персони таки позиціонують себе яко хвемінистки, хоча за суттю є курвами

      Видалити
    3. Цікаво спостерігати, як аноніми один з одним балакають на типу високі теми)) Ви хоча б називалися, якщо вам насправді є що сказати, а не просто потішити своє еґо)) А то починаю підозрювати, що анонімус і є паном автором "неймовірних" романів))
      Якщо так (навіть якщо не так), то лише можу поспівчувати вам - курви то й курви, така ваша важка чоловіча доля)))

      Видалити