Ну, що сказати про книгу? Вона така "браунівська": і за сюжетом, і за
викладом матеріалу, і за враженнями! Все це було очікувано, тож якогось
особливого захвату від книги і не чекала. У цьому не помилилася, але
задоволення від читання отримала, адже події відбуваються в улюбленій
мною Італії, а якщо врахувати майстерність, дотошність та парвдивість
автора у змалюванні архітектури, історії, атмосфери місць, куди
потрапляє Роберт Ленгдон (а це - четверта книга із серії про цього
героя-професора), то таке відчуття, начебто сама побувала й у Флоренції,
й у Венеції. Дещо смішно, але коли побачила фото подруги, котра
нещодавно відвідала Стамбул, на якому вона - у палаці-водосховищі, де
відбувалася розв"язка книги, то аж страшно за неї стало: там же вірус
"Інферно"! :)
Книга легко читається, окрім вражень, лишилося багато цікавої історичної та культурологічної інформації, а ще - міркування з приводу проблеми перенаселення земної кулі. Окрім того, Браун реабілітувався в моїх очах, адже його "Втрачений символ" розчарував мене свого часу.
Дуже не сподобався переклад книги, навіть хотіла відкласти і пошукати інший варіант видання, а потім зрозуміла, що навряд чи вдасться, та й втягнулася в читання.
Усім, кого ваблять пригоди та історія, раджу.
Книга легко читається, окрім вражень, лишилося багато цікавої історичної та культурологічної інформації, а ще - міркування з приводу проблеми перенаселення земної кулі. Окрім того, Браун реабілітувався в моїх очах, адже його "Втрачений символ" розчарував мене свого часу.
Дуже не сподобався переклад книги, навіть хотіла відкласти і пошукати інший варіант видання, а потім зрозуміла, що навряд чи вдасться, та й втягнулася в читання.
Усім, кого ваблять пригоди та історія, раджу.
Немає коментарів:
Дописати коментар