Подолавши сотні півтори тексту, спіймала себе на тому, що вже майже вільно крокую історією разом із її героями. А це — ті самі (ну, майже) богатирі, якими так пишаються падлюки, що вкрали у нас багато чого, і які в цій історії зовсім, зовсім інші. Ілля Муромець і його побратими — Микита Селянович, Єгор Святогор, Олешко Княжич тощо — члени дружини київського князя Святослава. А Святослав, своєю чергою, — просто взірець мудрого, людяного, цілеспрямованого й класнючого в інших відношеннях вождя, який підкорював численні племена, що жили на території сучасної росії, не стільки й не тільки мечем і силою, скільки мудрими й головне — далекоглядними рішеннями. Магія й чарівники (один, до речі, з племені древлян), дракони й відьми, підкорення Булгарського царства й прилеглих племен, чоловіча дружба й щира любов, стугоніння кінських копит і брязкіт сталі, розмови біля багаття й прямолінійні жартики — це те, що створило атмосферу, яка мене захопила. А ще тут раз по раз над лісами, полями, болотами й військом супротивників лунає переможний для нас і страхітливий для інших клич: "Киїіііііііів!". І це дуже, дуже гарна картина.
У книзі, крім органічно вплетених в роман міфів та історичних фактів, дуже круто означене релігійне питання: язичники, християни, мусульмани й ті, хто вірить у дракона, виявляється, можуть разом жити й досягати спільних цілей, якщо дозволятимуть іншим бути інакшими...
Книгу читала словацькою мовою, але нині вона й наступна частина серії "Богатир" уже доступні українською.
Вид. "Букшеф", 2023.
