Ой як давно я не читала детективів! Так давно, що відвикла, схоже, від
напруги, яку обов'язково викликає вміло закручений детективний сюжет.
Щоб позбавитися від неї, книгу довелося терміново дочитувати, незважаючи
на пізню ніч за вікном)))
Дочитала. І, чесно кажучи, трохи розчарувалася. Не книжкою загалом, а фіналом, який мені видався занадто солодким, ну дуже-дуже солодким! Ні, я щиро вболівала й переживала за герїню, я дуже сподівалася, що вона залишиться живою, але... Якось не так це уявлядося. Хоча фінал - яскравий, гарний, теплий і сонячний.
Про книгу загалом. Це - перший роман Грішема, котрий потрапив мені до рук. Не скажу, що він викликав захоплення, яке мав би викликати, зважаючи на відгуки про творчість письменника. Перша третина видалася мені досить затягнутою, похмурою, сповненою безвиході й туги, але бажання відкласти книгу це все-таки не викликало. Зате з другої половини читалося швидко, із захопленням, а часом - і запоєм)) Особливо сподобався опис роботи крутих американських журналістів у крутих виданнях, колеги все-таки)) Аж захотілося вийти на роботу, ну його, цей декрет)))
Дочитала. І, чесно кажучи, трохи розчарувалася. Не книжкою загалом, а фіналом, який мені видався занадто солодким, ну дуже-дуже солодким! Ні, я щиро вболівала й переживала за герїню, я дуже сподівалася, що вона залишиться живою, але... Якось не так це уявлядося. Хоча фінал - яскравий, гарний, теплий і сонячний.
Про книгу загалом. Це - перший роман Грішема, котрий потрапив мені до рук. Не скажу, що він викликав захоплення, яке мав би викликати, зважаючи на відгуки про творчість письменника. Перша третина видалася мені досить затягнутою, похмурою, сповненою безвиході й туги, але бажання відкласти книгу це все-таки не викликало. Зате з другої половини читалося швидко, із захопленням, а часом - і запоєм)) Особливо сподобався опис роботи крутих американських журналістів у крутих виданнях, колеги все-таки)) Аж захотілося вийти на роботу, ну його, цей декрет)))
Немає коментарів:
Дописати коментар