Десь на курсі третьому я зрозуміла, що помилилася з вибором професії і замість філології воліла б вивчати... медицину. Однак це була одна з тих помилок, які не так легко виправити. Згодом мене все-таки закинуло близько до медицини (маю на увазі мою сьогоднішню роботу у спеціалізованому медичному виданні)))), але це радше така собі компенсація долі за нездійснену мрію...
А от Генрі Марш, полишивши політологію й зайнявшись вивченням медицини, спромігся кардинально змінити своє життя. І не лише своє, а й тисяч пацієнтів, котрим допоміг як один із найвідоміших у світі нейрохірургів. До цієї когорти врятованих ним належать і багато українців, бо ж Генрі Марш уже 25 років регулярно приїздить до України й допомагає нашим громадянам.
Про це він, поміж іншого, також розповідає у своїй книзі — одній із кілької, майстерно написаних цією різнобічно обдарованою і талановитою людиною. Українська медицина його очима — це, насамперед, бюрократія, котра тримається на авторитеті професорів та керівників медзакладів, а не система, покликана якнайліпше допомагати хворим. Однак приємно визнавати й те, що вона, як і ми, потрошку, повільно, але все-таки змінюється.
Бюрократії, втім, вистачає і в одній з лондонських державних клінік, де працює Генрі Марш. Ущент заповнені палати очікування, довгі списки пацієнтів, ще довші списки правил, почасти непотрібних і недолугих, за дотриманням яких слідкує масивна менеджерська машина, — це те, з чим Генрі Марш не може змиритсия й у своїй країні. Так само, як і в нас, ті, хто хоче отримати комфортну медичну допомогу, надають перевагу приватним клінікам. Однак це, втім, аж ніяк не означає, що поміч лікарів із державного сектора медицини буде менш професійною.
Кожен розділ книги має назву недуги й у кожному розповідається про один із тисяч випадків, із якими мають справу медики. Здебільшого, це — різноманітні пухлини, що вражають головний чи спинний мозок, часто — смертельні, тому й говорити авторові доводиться і про те, як це важливо — мати можливість гідно помирати. Однак у медичній термінології не прийдеться плутатися навіть непідготовленому читачеві, бо не вона тут основна. Головне, про що говорить Генрі Марш, — це людяність і чесність. Чесність передусім перед самим собою. Бо лише так, зізнавшись собі, що ти помилився, що вчинив неправильно, можна виправити ситуацію. Якщо вона, звичайно, піддається виправленню. А це важливо не лише для хірургів, а й для кожного з нас...
З англійської переклав Андрій Мизак, вид. "Видавництво Старого Лева", 2016
Немає коментарів:
Дописати коментар