Погляньте на цю самовпевнену і нахабну котячу морду. Характерний цей рудань, чи не так? А песик, зображений поруч із ним на обкладинці? Правда ж, із першого погляду видно, яке це миле, добре і навіть наївне створіння? Знайомтеся: це Фердинанд і Пух, намальовані та виписані литовською письменницею Ліною Жутауте. Вони насправді такі, як і перше про них враження. Цинічний егоїстичний кіт шукає теплого місця під сонцем і хоче прославитися, а маленький, викинутий на Звалище цуцик бачить дивні сни, однак нічогісінько не пам’ятає про своє минуле. Здавалося б, що їх може об’єднувати? Та звичайнісінька й одночасно незвичайна дружба.
Історія про бездомних тварин, про те, як вони потрапляють на звалище, про підступного зайця, щасливий випадок, сироту Гнатика, розумну курку, самотнього дідуся вийшла щемкою й доброю. І зі щасливим фіналом. А ще мене потішили литовськомовні написи на ілюстраціях — такі майже рідні після кількох років життя у цій країні. А ще трошки засмутив коректорський недогляд: трапилося кілька прикрих хибодруків. Але кіт та песик нас із сином просто захопили!
Ілюстрації Ліни Жутауте, переклад із литовської Яни Головченко, вид "Віват", 2018
Немає коментарів:
Дописати коментар