Якщо коротко, то роман справив на мене настільки сильне враження, що
висловити його просто не вистачає таланту сформулювати! Одне скажу
точно: книга мене змінила, змінила зсередини, зробила сильнішою і
щасливішою.
Про що ж романище (інакше тритомник загальним обсягом в півтори тисячі сторінок не назвеш)? Це - соціальна утопія, події якої відбуваються в США та у світі, де лише ця країна лишилася здатною продовжувати виробництво та підтримувати економіку (хто б сумнівався))). Вся Європа - то Народні Республіки (яка прикра і водночас смішна паралель із НРД, НРЛ тощо)))), владу в яких захопив пролетаріат і які загинаються від бідності. Втім, така ж доля випадає й США...
Але не це головне. Роман - жива ілюстрація філософії об'єктивізму, яку заснувала Ренд і яка майже ідеально лягла на моє сприймання світу. Те, що я не могла сформулювати в собі, мені розповіла Ренд. Те, в чому я плуталася, вона розклала по поличках. Те, що мені часто заважало, я тепер сміливо відкидаю.
Головні герої роману - талановиті люди-творці: музикант, винахідники, підприємці. Проти них - купа політиканів, які не здатні самі нічого створювати, проте здатні руйнувати. Оскільки других - більше, ніж перших, другі - кричать, гукають і ведуть за собою всіх тих, хто вміє лише споживати (а таких у будь-якому суспільстві найбільше), то стається так, що люди-творці оголошують страйк і щезають із суспільства, після чого воно гине.
Роман називають нудним через докладні описи думок і відчуттів головних героїв, проте я його прочитала на одному диханні. Книгу дійсно варто читати всім, хіба що обмовлюся: крім глибоко віруючих. Ні, в ній немає нічого диявольського)) Просто в ній пояснюється різниця між Богом і релігією, а саме останнє, на жаль, часто замінює перше (це моя думка).
Про що ж романище (інакше тритомник загальним обсягом в півтори тисячі сторінок не назвеш)? Це - соціальна утопія, події якої відбуваються в США та у світі, де лише ця країна лишилася здатною продовжувати виробництво та підтримувати економіку (хто б сумнівався))). Вся Європа - то Народні Республіки (яка прикра і водночас смішна паралель із НРД, НРЛ тощо)))), владу в яких захопив пролетаріат і які загинаються від бідності. Втім, така ж доля випадає й США...
Але не це головне. Роман - жива ілюстрація філософії об'єктивізму, яку заснувала Ренд і яка майже ідеально лягла на моє сприймання світу. Те, що я не могла сформулювати в собі, мені розповіла Ренд. Те, в чому я плуталася, вона розклала по поличках. Те, що мені часто заважало, я тепер сміливо відкидаю.
Головні герої роману - талановиті люди-творці: музикант, винахідники, підприємці. Проти них - купа політиканів, які не здатні самі нічого створювати, проте здатні руйнувати. Оскільки других - більше, ніж перших, другі - кричать, гукають і ведуть за собою всіх тих, хто вміє лише споживати (а таких у будь-якому суспільстві найбільше), то стається так, що люди-творці оголошують страйк і щезають із суспільства, після чого воно гине.
Роман називають нудним через докладні описи думок і відчуттів головних героїв, проте я його прочитала на одному диханні. Книгу дійсно варто читати всім, хіба що обмовлюся: крім глибоко віруючих. Ні, в ній немає нічого диявольського)) Просто в ній пояснюється різниця між Богом і релігією, а саме останнє, на жаль, часто замінює перше (це моя думка).
Роман пожна рвати на цитати. Їх тут не наводитиму, краще прочитайте й виберіть те, що сподобається вам.
Немає коментарів:
Дописати коментар