Знаю, що цю книгу багато хто із залюблених у читання малечівців уже прочитав, тож про сюжет - не буду. Розкажу про враження.
Отже, загальне враження - книга мені сподобалася. Чим?
1. Новими для мене місцями та людьми. Нічого, як виявилося, я не знала про Гренландію, про її історію, сучасність, населення, природу. З подачі Хьога зараз багато читаю про цей острів, хоча деякої інформації (наприклад, про згадану в романі спекотну пустелю) знайти поки що не вдалося.
2. Печальною живою картиною загибелі цілої цивілізації під натиском цивілізації іншої. Смілла як представниця гренландських ескімосів - яскравий зразок отого загубленого народу, котрий втратив себе старого і не зміг знайти себе нового. Звісно, це - узагальнення, не всі гренландці зламалися, так само, як і не всі стали зайвими у Європі, проте - дуже знаковий приклад. Подібне можна сказати про ще багато народів та цивілізацій, які були знищені (звучить грубо, проте...) європейцями.
3. Образом Смілли як жінки, котра живе поза соціальними умовностями. Принаймні, я такою її побачила. Можливо, у неї це виходить тому, що вона була зламана з дитинства, і з утратою матері та батьківщини так і не знайшла себе, проте всі ті соціальні маски, без яких ми себе не усвідомлюємо, для неї - лише маски, котрі їй не пасують. Вона любить дитину - але не свою. Вона полюбила чоловіка, але це не завадило опинитися з ним по різні боки барикад. Вона мала роботу, яка їй подобалася, і покинула іншу, котра її зв'язувала. Вона здатна чинити неймовірні речі заради того, щоб просто знати правду. Правду, потрібну лише їй одній.
4. Банально: сюжетом. Детектив, котрий тримає в напруженні до самого кінця, - саме те, що треба, аби читати ночами :)))
Отже, загальне враження - книга мені сподобалася. Чим?
1. Новими для мене місцями та людьми. Нічого, як виявилося, я не знала про Гренландію, про її історію, сучасність, населення, природу. З подачі Хьога зараз багато читаю про цей острів, хоча деякої інформації (наприклад, про згадану в романі спекотну пустелю) знайти поки що не вдалося.
2. Печальною живою картиною загибелі цілої цивілізації під натиском цивілізації іншої. Смілла як представниця гренландських ескімосів - яскравий зразок отого загубленого народу, котрий втратив себе старого і не зміг знайти себе нового. Звісно, це - узагальнення, не всі гренландці зламалися, так само, як і не всі стали зайвими у Європі, проте - дуже знаковий приклад. Подібне можна сказати про ще багато народів та цивілізацій, які були знищені (звучить грубо, проте...) європейцями.
3. Образом Смілли як жінки, котра живе поза соціальними умовностями. Принаймні, я такою її побачила. Можливо, у неї це виходить тому, що вона була зламана з дитинства, і з утратою матері та батьківщини так і не знайшла себе, проте всі ті соціальні маски, без яких ми себе не усвідомлюємо, для неї - лише маски, котрі їй не пасують. Вона любить дитину - але не свою. Вона полюбила чоловіка, але це не завадило опинитися з ним по різні боки барикад. Вона мала роботу, яка їй подобалася, і покинула іншу, котра її зв'язувала. Вона здатна чинити неймовірні речі заради того, щоб просто знати правду. Правду, потрібну лише їй одній.
4. Банально: сюжетом. Детектив, котрий тримає в напруженні до самого кінця, - саме те, що треба, аби читати ночами :)))
Немає коментарів:
Дописати коментар