Яка чудова історія про батьківство! Не ідеальне, з чемними дітками й такими ж батьками, а реальне-реальнісіньке.
Головна героїня, дівчинка Юля, чомусь заприндилася й перетворилася на... дракона. Ні, не на справжнього, й навіть не на казкового. Просто настрій у неї став такий-от— драконячий. Примхи, безпричинні сльози, нездатність чути маму й тата — мабуть, кожен, хто має діток, розуміє, про що йдеться. Але згадайте-но, яяк ив реагуєте в таких випадках? Бо я — по-різному, оскільки не завжди вистачає терпцю спокійно те все пережити, хоча често стараюся))) А от мама Юлі підійшла до вирішення проблеми ну дуже креативно! Ми сміялися вголос — і я, слухаючи історію, й син, який читав її вголос.
Так-так, я вже дочекалася того, що можу зручно вмоститися, взяти до рук в’язання й слухати історії, читані дитиною, а не лише навпаки)))
Й ні, я не розповім, що саме вигадала мама Юлі — прочитайте з дітками самі)) Тим паче що серія "Читальня" — саме те, що треба для перших самостійних спроб маленьких читайликів.
Малювала Вероніка Котик, вид. "Ранок", 2017
Немає коментарів:
Дописати коментар