Є книги, які варто читати у певний час або пору року, аби глибше зануритися у створений автором світ. Тож за читання "Лазаруса" Світлани Тараторіної раджу взятися негайно. Попри те, що зав’язка сюжету відбувається влітку, кульмінація припадає якраз на кінець грудня, коли в дні перед народженням нового Сонця (тобто під час святок) настає час для розгулу усілякої нечисті (тобто людиноподібних, якщо говорити термінами світу, описаного в романі).
От уявіть собі оці вічні грудневі сутінки, заметіль, холод, що пробирає до кісток, безнадію, небезпеку підхопити небезпечний вірус (можна подумати про грип або кір, хоча в книзі то дещо інше))), ви бродите київськими вулицями столітньої давнини у пошуках таємничих предметів (чи й не предметів), аби відкрити заповітну таємницю й відродити до життя чи то вселенське Зло, чи навпаки — Добро, а паралельно розв’язуєте заплутані детективні задачки, закохуєтеся, заводите друзів, розкриваєте таємницю батька...
От уявіть собі оці вічні грудневі сутінки, заметіль, холод, що пробирає до кісток, безнадію, небезпеку підхопити небезпечний вірус (можна подумати про грип або кір, хоча в книзі то дещо інше))), ви бродите київськими вулицями столітньої давнини у пошуках таємничих предметів (чи й не предметів), аби відкрити заповітну таємницю й відродити до життя чи то вселенське Зло, чи навпаки — Добро, а паралельно розв’язуєте заплутані детективні задачки, закохуєтеся, заводите друзів, розкриваєте таємницю батька...
Ага, справді схоже на якусь комп’ютерну гру з пошуку "пасхалки", чи ж на один із телесеріалів про нечисть, чи й на те й на те одночасно))) Але повірте: нудно вам не буде в жодному разі. Бо і сюжет захоплює, і герой приваблює, і вигаданий авторкою світ міського фентезі заворожує, і оті всі чорти, водяники, русалки, нявки, перелесники, вовкулаки тощо такі українсько-рідні, що вкотре радієш: питомо українське фентезі таки існує!
Більше нічого, нічогісінько не писатиму й не говоритиму, аби не зіпсувати насолоду від читання мимовільним спойлером))) Просто потішуся, що книга так вчасно потрапила до моїх рук і що такі романи у нас є. А ще сподіватимуся, що скоро й серіал з’явиться, й комп’ютерна гра... Мріяти ж не щкідливо, чи не так?)))
Більше нічого, нічогісінько не писатиму й не говоритиму, аби не зіпсувати насолоду від читання мимовільним спойлером))) Просто потішуся, що книга так вчасно потрапила до моїх рук і що такі романи у нас є. А ще сподіватимуся, що скоро й серіал з’явиться, й комп’ютерна гра... Мріяти ж не щкідливо, чи не так?)))
Вид. "КМ-Букс", 2018
Немає коментарів:
Дописати коментар