Невеличка книга в’єтнамської авторки, котра живе в Канаді. Ну зовсім невеличка: якихось півтораста сторінок. Та й списані вони не повністю: часом невеличкі розділи займають половину, а то й третину сторінки. Але скільки в цій невеличкій книзі всього вмістилося!
В’єтнам і війна, про яку ми знаємо здебільшого з голлівудських фільмів, видаються нам такими далекими й у просторі, й у часі, що цікавитися тими подіями я якось і не намагалася. Тут начебто й своїх історії та воєн вистачає. Тож події, описані Кім Тхюї, були для мене просто кількома словами та датами. Однак вона на цих півтораста сторінках зуміла змалювати все, що тоді відбувалося на її Батьківщині. Передати страх і біль, сподівання й розчарування, радість і сльози, війну й мир. Саме так, бо спогади, котрі уривками записує авторка, охоплюють час і до війни, й після війни та втечі. Мало того: вона зуміла розказати не лише свою історію, а історію цілої великої родини, пояснити зв’язки між багатьма людьми різних поколінь, покопирсатися в психології своїх батьків і своїх дітей, вивернути читачеві найсокровенніше, й то так, що в нього — читача — починає проситися назовні й щось своє, про що він волів би мовчати, але чи треба?..
Я дуже люблю книги, які не можна назвати банальними ані з огляду на сюжетну канву, ані на художні засоби вираження, які перевертають щось у мене в душі й змінюють. Ця — одна з таких.
З французької переклала Зоя Борисюк, вид. "Видавництво Анетти Антоненко", 2018
Мені було боляче й розбите серце, коли сім місяців тому між мною та моїм чоловіком у моєму шлюбі сталася дуже велика проблема. настільки жахливий, що подав справу до суду на розлучення. він сказав, що більше ніколи не хоче залишатися зі мною і що більше не любить мене. Тож він зібрав речі з дому і змусив мене та моїх дітей пережити сильний біль. Я намагався всіма можливими способами повернути його, після довгих прохань, але безрезультатно. І він підтвердив, що прийняв рішення і більше ніколи не хоче мене бачити. Тож одного вечора, повертаючись з роботи, я зустрів свого старого друга, який шукав мого чоловіка. Тож я йому все пояснила, і він сказав мені, що єдиний спосіб повернути свого чоловіка — це відвідати чародійця, бо він справді це теж зробив. Тому я ніколи не вірив у магію, але мені нічого не залишалося, як слідувати його пораді. Потім він дав мені адресу електронної пошти заклинателя, якого він відвідав. dralaba3000@gmail.com. Наступного ранку я надіслала електронного листа на адресу, яку він мені дав, і заклинатель запевнив мене, що я поверну свого чоловіка протягом наступних двох днів. Яке дивовижне твердження!! Я ніколи в це не повірив, тому він поговорив зі мною і сказав мені все, що я мав зробити. Потім я роблю їх без збільшення, тому наступні два дні, на диво, мій чоловік, який не дзвонив мені протягом останніх 7 місяців, дзвонив мені, щоб повідомити, що він повертається. Так дивно !! Тож він повернувся того ж дня, з великою любов’ю та радістю, і вибачився за свою помилку та біль, який він завдав мені та моїм дітям. Тоді з того дня наш зв’язок став міцнішим, ніж раніше, за допомогою чудового заклинателя. Тому я пораджу, якщо у вас виникнуть проблеми, зв’яжіться з доктором алаба на електронну адресу: dralaba3000@gmail.com або зв’яжіться з ним у WhatsApp та Viber за цим номером: +1(425) 477-2744.......
ВідповістиВидалити