"Ніч на Землі"/Night on Earth

Франція, Великобританія, Німеччина, США, Японія, 1991, реж. Джим Джармуш

Чудовий, просто неймовірний фільм! 

Про людей - різних-різних, і справжніх-справжніх. 

Про смерть і народження, любов і ненависть, про дружбу і байдужість, про сліпоту фізичну і сліпоту душевну, про шанси, які дає життя, і про вибір свого власного, а не нав'язаного кимось, життєвого шляху. 

Фільм, який не просто лишається тьмяним спогадом про проведений час, а змінює щось в душі і в сприйнятті людей навколо. Фільм-мандрівка, не лише різними містами й країнами, а й людськими душами. Фільм, який хочеться з часом передивитися ще раз...

"Білі ночі поштаря Олексія Тряпіцина"/Белые ночи почтальона Алексея Тряпицина

РФ, 2014, реж. Андрій Кончаловський. 

Завжди чомусь думала, що правда у нашому сприйнятті й передачі буває лише суб'єктивною.

Але Кончаловський - геніальний, не побоюся цього слова, Кончаловський - показав, що правда може бути об'єктивною. Простою. І жорстокою. Бо інакшою вона не буває.

Фільм "Белые ночи почтальона Алексея Тряпицына" потрібно дивитися обов'язково. Ні, не для того, щоб побачити й усвідомити неприкрашену реальність, а для того, щоб роздивитися її під збільшувальним склом справжнього мистецтва й багато чого для себе зрозуміти. Принаймні, мені це вдалося.
У стрічці, повільній, далекій від звичних екранних екшенів, немає жодної зайвої деталі. Не пропустіть нічого: ані телевізора, ані магнітофонних записів, ані гумових капців на килимку біля ліжка, ні блюдечка для чаю; ні генерала-рибалку й браконьєра-рибалку; ні вкраденого мотора й балістичну ракету-носія; ні забуту дитячу іграшку-котика й розмови біля багаття...
Любов, ревнощі, дружба, сім'я, розчарування, домівка, чужина, держава, справделивість... Все тут змішане й розкладене по поличках...

Оксана Забужко "Let my people go"

Книга - збірник статей, інтерв'ю, нарисів, написаних Оканою Забужко під час Помаранчевої революції 2004 року для закордонних видань. У дописах повторюються практично одні й ті ж думки, спостереження, висновки в різних варіаціях. Власне, це й логічно.
Логічно й те, що єдиний художній твір, вміщений до книги, - оповідання "Альбом для Густава" - теж є своєрідним повтором уже описаних моментів та думок, щоправда, оселених у художньому вимірі й вкладених у думки (не слова, а саме думки, почуття) двох героїв оповіді.

Він та Вона сприймають Революцію по-різному. Ні, вони не були по різні боки барикад, вони просто різні, бо - Чоловік і Жінка. Вони дивляться в одному напрямку, прямують в одному напрямку, мислять і живуть разом, але - по-різному: він - більше розумом, як і властиво чоловікові, вона - емоціями, як і подобає жінці.
У творі є ще двоє героїв: іноземець Густав, якому ці двоє намагаютсья поснити суть Української революції (як, власне, це робила Забужко у статтях для іноземців), та Народ-Нація-Українці-Дух, який не народився, а скорше отямився від кількасотлітньої сплячки.

Спитаєте, навіщо я це все - вже неактуальне, бо ж маємо новий досвід нової революції - читала? А просто потрапило під руку, а потім не могла відірватися - стільки всього взялася переосмислювати. Не буду зараз уточнювати, що саме і яким чином це у мене вийшло. Просто висловлю сподівання, що ми зробимо правильні висновки, належно оцінимо й те, що тоді (і зараз) вдалося здобути, і що - тоді втратити. Й не згаємо цього нині.

Марина Гримич "Ти чуєш, Марго?.."

Це - найкраща книга авторки з тих, які я вже прочитала. На мій смак, звісно)))
Роман такий жіночий, що аж диву даєшся: як можна отак чесно й відверто вивернути читачам найпотаємніше із наших душ? Й оті внутрішні порожнечу й холод при зовнішній повноті жіночого щастя. Й шалене бажання відчути себе слабкою, ніжною й тендітною після волочіння на собі робочих, побутових та родинних обов'язків, яких часто ніхто не те що не оцінює, а навіть і не помічає. Й палке прагнення любові, не любові-звички, любові родинної, любові, бо шлюб, а палкої любові-кохання, до тремтіння в колінах, серцевої тахікардії й танцюючих зір в очах чоловіка, здатного дарувати такі необхідні, життєво необхідні (що б там не говорилося всує) жінкам увагу й романтику.
Героїня, як і більшість із нас, цього воліла не помічати й тим більше, не визнавати усвідомлено. Але підсвідомість вважала інакше й прислала сни... Спочатку це були сни, які потім перетворилися на реальність. Паралельну реальність. Спочатку, так)) А потім паралельна реальність стала справжньою... А потім стався хеппі енд! Такий жіночий-жіночий!
Але поки до того йшлося, читач встиг зазирнути у кілька потаємних куточків України й завважити різницю між жителями міст і сіл, приміських сіл і глибинки, центральної України й Західної. Як вчений-етнограф, авторка на цьому добре знається, а як її читачка, тепер і я трохи більше тямлю в причинах того, чому ми такі різні.
Поки до того йшлося, читач доткнувся до містики, фольклору та історії, мимохіть сам занурився в запашний узвар із того всього: в міру солодкий, в міру кислий, в міру наваристий. В ньому щедро плавали пісні, легенди, образи козаччини, живі й мертві, тобто свіжі й сушені-варені)))
Поки до того хеппі енду дійшло, читач - жінка він чи чоловік - не зміг не затямити собі тих основних постулатів, на яких основується різниця між чоловіками й жінками, різнобій між сприйняттям світу цими двома половинами одного цілого, часті протистояння між нами. А затямивши, зрозумівши - зміг стати мудрішим тією мудрістю, яку дає розуміння себе самого(ої).

Марина і Сергій Дяченки "Бастард"

Хто ще не читав Дяченків - почніть. Це фантастика, але якого ґатунку!

Але про вказану книгу. Вона коротка. Швидше повість, ніж роман. Героїв лише двоє: чужі люди, зустрілися випадково, співпрацюють, бо їм це взаємовигідно, не довіряють один одному. Але за час важкої мандрівки стають близькими.

Проте не це головне. Головне - стосунки батька й сина, головне - як любов перемагає ненависть, головне - як почуття стають важливішими за факти.
Докладніше не можу написати, бо тим, хто візьметься читати, не залишиться місця для катарсису - а я його отримала...

Жозе Сарамаґо "Той, що піднявся із землі"/Jose Saramago - Levanlado do Chao

Дуже важко читалася книга. І винен не лише своєрідний стиль оповіді Сарамаго. Розповідається тут про життя португальських селян на прикладі трьох поколінь однієї родини. Про роботу без просвітку. Про голод. Про безправ'я. Важко усвідомлювати, що у нас було те ж саме. І зовсім недавно. Ба ні - десь навіть залишилося.
І ще: якщо людина чи народ зумів піднятися з землі, то це ще не означає, що він ніколи не впаде. Хоча хочеться вірити в краще. Дуже-дуже хочеться... Тож тримаймося!

Литва святкова, кольорова

11 березня Литва відзначила 25 річницю Дня відновлення незалежності країни. Зверніть увагу на формулювання: саме "відновлення" незалежності, котра була повернута країні у 1990 році після литовського січневого "майдану", на якому, як і в Україні, загинули ті, кому доля країни не була байдужою. Власне, з того й розпочався розвал Радянського Союзу, але це - не те, про що сьогодні хочу розказати, точніше - показати. 


А показати хочу фото зі святкування у Каунасі. Всі урочистості ми не застали, але все одно встигли проникнутися святковим настроєм, урочистістю дня, музикою і трьома яскравими кольорами литовського прапора.

 

 

 

English: відео

Сайти для вивчення англійської мови - ТУТ.
Допоміжні матеріали для вивчення англійської - ТУТ.

• Вимова артиклів, суфіксів, префіксів, інше. 
• Навчання читанню й вимові звуків у словах. 
• Навчальні мультфільми для дорослих. 
• Список відеоканалів для вивчення англійської. 
• Двохвилинні відеоуроки. 
• Відеуроки від носіїв мови.

• Фільми з підказками-перекладом.

• Фільми з завданнями і поясненнями.

English: перекладачам

 Онлайн-ресурси, які допоможуть впоратися з перекладом.

• Оксфордський словник - різні мови, граматика, синоніми.

• Багатомовний словник.

• Термінологічні та специфічні словники різними мовами.

• Словних дієслівних словосполучень Меднікової.

• Англо-російський словник.

• Стійкі фрази та словостолучення.

• Переклад абревіатур форм власності.

• Форум перекладачів. 

• Теорія і практика перекладу з англійскої. Стаття і завдання.

•  Перевірка текстів англійською носіями мови.

English: допоміжні матеріали

 Матеріали для початку вивчення англійської зібрані ТУТ.

•  Довідник із вимови слів.

• Поширені помилки,  як правильно англійською?

• Як позбавитися найпоширеніших помилок.

• Групи у Фейсбуці, які допоможуть матеріалами й цікавинками: 
• Одна 
• Друга 
• Третя 
• Четверта

• Тут  можна підписатися на щоденну розсилку анекдотів та коротких історій із поясненням стійких мовних зворотів.

• Багато цікавинок у блозі для тих, хто вивчає англійську.

• Афоризми англійською, з перекладом.

• Список сайтів для вдосконалення мови. 
• Американська англійська, уроки від носіїв мови.

• Фільми з підказками-перекладом. 
• Фільми та ігри, розвиток аудіювання (без перекладу). 
• Уривки з фільмів і граматичні завдання (без перекладу)

• Книги з підказками-перекладом. 
• Книги за методом читання Іллі Франка, скачати. 
• Аудіокниги англійською, скачати.

• Ігри та розваги для дітей і дорослих. 
• Матеріали для навчання діток батьками.

• Матеріали для підготовки до рівневих мовних іспитів.

English: основи

Зібрала докупи посилання на сайти, які дають можливість почати з нуля вивчення англійської мови. Із власного досвіду можу порадити лише одне: щоб вивчити мову, будь-яку, потрібні терпіння й регулярність занять - щодня, попри все, обов'язково, у будь-якому, доступному вам саме цього дня й у даній ситуації, вигляді: відео чи аудіо, письмові вправи, читання, написання текстів, проходження тестів тощо. Годину як мінімум, покинувши звичні заняття, забувши на цю годину про втому і про "не хочу", про свою вигадану нездібність до мов і про погану пам'ять, ви маєте займатися іноземною, якщо, звісно, хочете її вчити (пишу - вчити, а не вивчити, бо останнє неможливо навіть із рідною мовою). Навчання - як їжа: ніхто не зможе з'їсти обід й передати поживні речовини вашому організмові, окрім вас самих, а якщо довго не їсти нічого, то... Самі знаєте)))

Бажаю успіхів!
(Інші матеріали для вивчення - ТУТ)

• Чудовий сайт для онлайн-вивчення мови (duolingo). Не вимагає зазубрювання правил, навчання базується на втоматичному запам'ятовуванні.
• Англійська мова з нуля: граматика, дієслова, вимова, аудіо. 
• Основи американської англійської, аудіо можна скачати (укр.)
• Основи британської англійської, аудіо можна скачати (укр.)
• Аудіо-уроки, дуже хороший курс. 
• Для дорослих і дітей: ігровий онлайн-курс (Lingualeo).
• Англійська онлайн: теорія і практика. 
• Англійська граючись.
• Дієслова і не тільки, а також репетиторство з англійської. 
• Курс для самостійного вивчення мови з картками, відеоуроками, граматикою тощо. 
• Матеріали для вивчення і вдосконалення англійської мови. 
• Англійська з ВВС. 
• Уроки з аудіювання.

• Курс англійської для дітей: алфавіт, ігри, казки, розваги.
• Британська англійська для дітей. 

• Додаткові матеріали з поясненням. 
• Англійська в блогах та іграх.
• Граматичні ігри та правила, словники. 
• Британська англійська для просунутих. 
• Для просунутих - вдосконалення аудіювання, читання, граматичних навичок.
• Американська англійська, уроки від носіїв мови. 
• Список сайтів для вичення мови

• Поради тим, хто вчить іноземні мови.

Шевченко і Вільнюс

Якось, гуляючи Старим містом, в одному з мальовничих вільнюських сквериків натрапили на пам'ятник нашому Кобзареві. Стрімкий юнак у вишиванці зовсім не схожий на звичного нам монументального вусаня. Таким він приїхав до Вільно у 1828 році, таким же й полишив це місто через два роки. Таким його побачив і зобразив скульптор Віталій Андріанов. Пам'ятник було встановлено у вересні 2011 року.

Разом із родиною панів Енгельгардтів Тарас жив у будинку на вулиці Піліс. Нині на ньому - меморіальна дошка в пам'ять про це. А неполадік є вулиця Тараса Шевченка.

 

Ще одна меморіальна дошка зі словами одного з Шевченкових віршів розташована на будівлі історичного факультету Вільнюського університету. Тут Шевченко, за домовленістю пані Софії, брав уроки малювання у професора Йонаса Рустемаса. 

 

 

 

 

"Заповіт"

 (Пер. на литовську Антанаса Венцлова.)

 Kai numirsiu, jūs užkaskit

Mane ant kurgano,
Tarp plačių gimtinės stepių,
Ukrainoj mano,
Kad matyčiau pievas, Dnieprą,
Jo pakrantę gūdžią,
Kad regėčiau, kad girdėčiau,
Kaip jis staugia, ūžia.

Kai nuneš iš Ukrainos
Į marias giliąsias
Priešų kraują jis… paliksiu
Kalnus aš, plačiąsias
Pievas ir prie dievo sosto
Tada nukeliausiu
Pasimelsti… o lig tolei
Nežinau aukščiausio!

Kai užkasite, sukilkit,
Pančius sudaužykit
Ir krauju piktųjų priešų
Laisvę apšlakstykit!
Ir manęs šeimoj laisvojoj.
Naujoj ir laimingoj,
Neužmirškit paminėti
Žodeliu širdingu.

Маріанна Малина "Фіолетові діти"

Ця книга - продовження вже згаданої пригоди з вибиранням книг наосліп, але набагато вдаліше продовження. Фантастично-детективний сюжет захопив, герої зацікавили, їх емоції, роздуми та вчинки викликали довіру. Вже після прочитання поцікавилася авторкою - виявилося, що її було відзначено "Коронацією слова", що вже говорить про певну якість книг.

Основна проблема, піднята Малиною, - протистояння між старим і новим, між звичним і тим, що приходить йому на заміну, між різними поколіннями, між батьками й дітьми. Все, що ми не можемо зрозуміти, починаємо мимохіть або заперечувати й відкидати, або ж викорінювати й знищувати. Й саме це робить суспільство з дітьми-індиго, яких авторка називає "фіолетовими". Але проти природи не попреш, як кажуть, от і загострюється протистояння між "расами" (хоча мені теке визначення не подобається), загострюється настільки, що книги не вистачило, аби довести кульмінацію до розв'язки. Чомусь була впевнена, що існує продовження цієї історії, але - немає. Сподіваюся, напишеться))

Те, що не сподобалося: купа запозичень із екранізованих американських коміксів про супергероїв. Оті всі надвластивості я вже десь бачила в тій чи іншій варіації, власне, щось нове у цьому плані вигадати важкувато, звісно, але час від часу мене накривало відчуття "списаного" домашнього завдання. Але то дрібниці, які після Кононовича взагалі не варті уваги)))

Леонід Кононович "Феміністка"

Мимохіть я провела над собою експеримент. Натрапивши на одну електронну бібліотеку з купою української сучасної літератури, наповнила свій рідер зразками творчості зовсім незнайомих мені письменників. Українське? Сучасне? Цього мені видалося достатньо, аби спробувати його на зуб, а щоб зберегти інтригу, я навіть і не подумала пошукати-почитати якісь рецензії чи відгуки на знайдені книги, бльовкнувши в читання, як славнозвізна жаба з мосту в калюжу. Ні, то я не стільки себе з жабою порівнюю, скільки оте, у що я вльопнулася, з калюжею.))

Власне, один лишень епіграф до названої книги мав змусити мене забратися геть з того містка і не стрибати. "Феміністка - це жінка, яка ненавидить чоловіків. Мов голодні вовчиці, збираються феміністки у зграї, щоб творити свої чорні справи..." - таке безапеляційне визначення дає автор кревним ворогиням справжніх чоловіків. Власне, книгу можна назвати отаким собі зразком класичної "чоловічої" прози, обов'язково "з блек-джеком і шльондрами", обов'язково з головним героєм - ледь не суперменом, обов'язково зі стрілялками, переслідуваннями на автівках, бійками до першої, другої, третьої й т. д. крові, й обов'язково з сексуальним ощасливленням оцим справжнім чоловіком якоїсь дівчинки, яка ледь-ледь досягла повноліття.

Але виявилося, що я здатна чинити не лише, як вже згадана мною жабка, а ще і як сумнозвісні їжаки, котрі "плакали, матюкалися, проте вперто лізли на кактус". Отак і я вперто перегортувала сторінки цього детективу, аби пересвідчитися в тому, про що і так здогадалася з перших сторінок: чоловіки - то суперістоти, суперсправедливі, суперчесні, суперкльові, здатні всіх і все подолати, а жінки, які не вміють тупо хіхікати, без розмірковувань виконувати найбезглуздіші накази "сильної статі" й із готовністю та радістю розсувати ніжки перед згаданими суперістотами, - то феміністки, збоченки, хворі на всю голову ненависники чоловіків, які обов'язково стають наркоманками та з'їжджають із ґлузду. Власне, лише прочитання подібної книги досить для того, аби в нормальної жінки з'явилася симпатія до фемінізму)) Бо ж автор ні словом не обмовився про те, що всі згадані ним ненависниці чоловіків мали для отої ненависті всі підстави у вигляді його жорстоких і підлих одностатників (можна так сказати? чи краще - одностатенників?))), котрі зіпсували дівчатам життя...

Щось забагато тексту я написала, як для цієї, навіть не посередньої, книжки)) Втім, варто завважити, що мова твору досить гарна, українська-українська, включно з "коморковим телефоном". Й авторові дуже вдаються описи чоловічого оргазму. Ну, з моєї, жіночо-неповноцінної, точки зору)))

Артур Конан Дойл "Оповідання про Шерлока Холмса ІІ"/Sir Arthur Conan Doyle - Sherlock Holmes. The Complete Novels and Stories. Volume II

Знову почну говорити про перечитування книг як яивще. Від школи історій про Шерлока Холмса не читала. Хіба що новомодний серіал подивилася. Чомусь думала, що все знаю, все пам'ятаю і нічого цікавого не знайду й не побачу в цих начебто вже банальних, бо заїжджених, оповіданнях. Ба ні! Я помилилася! (Чесно кажучи, дуже люблю помилятися в плані передчасних оцінок книг, особливо якщо оцінки були занижені.) Читалося цікаво, й не лише з огляду на те, що читала англійською (хоча повторювати свій подвиг тим, хто лише опановує читання оригіналів, не раджу - класика, вона така класика!), а й тому, що, по-перше, перечитування книг із дитинства так чи інакше повертає мене в моє чарівне (а воно інакшим і не буває, чи не так?) дитинство, а по-друге, я просто-напросто забула сюжети й розв'язки історій, і майже все сприймалося, мов уперше.

Хвалити чи критикувати такі зразки класичної літератури, як оця книга, справа не те що невдячна, а просто безглузда. Тож на цьому поставлю крапку))