Після того, як ми з сином прочитали "50 дотепних запитань про піратів", він носився з тією книгою, демонструючи малюнки всім дачним друзям і розповідаючи таке, про що часом ані татко, ані дід не чули. Тож ми не могли оминути таку ж книгу про лицарів, тим паче, що син наголосив: він дуже любить лицарські турніри й усе, пов’язане з ними (ага, активні вихідні даються взнаки)))
Отож, знову запитання й відповіді — як завжди, дуууууже серйозні. Тож часто мені доводилося відходити від теми й хоча б схематично розповідати дитині про хрестові походи, війни між Францією та Англією, дивне кохання на відстані до прекрасних дам, Артура і його лицарів Круглого слолу (про них ще треба пошукати цікаві дитячі книги. Щось порадите?) й багато інших речей. Він прозрівав по-своєму, а я — по-своєму, бо не знала, наприклад, що лицар без коня — не лицар: не посвячували тих, хто не мав власного "транспорту"))) Й не Екскалібуром єдиним славна зброя лицарська: були іще Дюрандаль та Жуайоз. А ще, виявляється, є фортеця, товщина стін у якій становить аж... 7 метрів, і фортеця, в якій налічується 88 веж. А один із замків взяли тому, що капітан його охорони любив... ласувати вишнями: поатйки виходив за мури й тирив солодкі ягоди)))
Так, зупиняюся: переповідати всю книгу негоже, тому — мовчу)))
Ілюстрації Ксавьє Коллета та Жеральда Герле, переклад із французької О. Л. Соколової, вид. Vivat, 2018
Немає коментарів:
Дописати коментар