Тема для весни — актуальна: любов. Шоко зустрів біленьку поні Ельфу, в яку закохався. Однак в четвертій частині "Вівсяної банди" важливо не це, а прагнення поні допомогти іншій конячці й порятувати її від жорстокого поводження господаря.
Я мимохідь шукаю в дитячих книгах чогось такого, що міг би перейняти собі син. Тут це була готовність Шоко та його друзів допомогти комусь іншому. Вони розуміли, що можуть бути покарані. Розуміли, що Ельфа навряд чи залишиться разом із ними навіть за умови успішної реалізації плану. Розуміли, що порушують багато правил. Однак мета була більшою за всі ці нюанси.
Не знаю точно, які висновки з цієї історії зробив син, а я от багато про що замислилася. Мене, як і все моє покоління, постійно вчили бути чемною, виконувати вказівки старших (чи то за віком, чи за посадою), не порушувати правил, не виходити за огорожу загону, в який тебе поставили, їсти, що дадуть, і жити, як заповідав... ну, тут уже деталі неважливі. Й усе це призвело до того, що ми маємо наразі в Україні версії 2020. Лишається сподіватись, що діти виростуть іншими. В тому числі й завдяки книгам, які читають.
Немає коментарів:
Дописати коментар