Надія Ясмінська "Сім руж" / Надзея Ясмінска - Сем ружаў

Це найчарівніша книга, з прочитаних останнім часом. Повне занурення в дитинство, коли зачитувалася казками — не тими, що про колобка-іванадурника-лисичкусестричку тощо, а так званими чарівними, які можна порівняти з літературним жанром фентезі. "Сім руж" білоруської авторки Надії Ясмінської — саме такі.

Десь далеко росте Густий ліс. Населений він найрізноманітнішими чарівними істотами. Раз на рік всі вони збираються навкруг височезного багаття, аби поміркувати, який дарунок дати людям. Цього разу було вирішено подарувати сім руж різної барви, котрі знайдуть семеро дівчаток. Ці квіти так чи інак вплинуть на їхню долю...

Власне, на цьому передісторія завершується, а далі починаються сім історій — окремих казок. Як завжди, читаючи збірки, я остерігаюся можливих повторів: сюжетних, ідейних, характерних. Бо що, скажіть мені, такого можна вигадати про квіти, аби з семи разів жодного не повторитися? Виявляться, можна. І хоч казки досить короткі, картин, образів і сюжетних перипетій за умови вмикання читацької фантазії вистачало на створення цілого світу. Втім, кожну з історій можна було б розширити до цілої повісті, а то й роману — настільки цікавими вийшли їхні сюжетна канва та атмосфера. А ще мене зачарував Густий ліс — поліщуцькі корені даються взнаки)) 

Шкода лишень, що білоруської літератури, перекладеної українською, на нашому книжковому ринку ринку дуже мало — ми значно ліпше знайомі з польською, британською, французькою  тощо літературою, не кажучи вже про американську. Те саме, втім, і з книгами, написаними литовськими, естонськими, грузинськими авторами. Повз україномовного читача проходять твори письменників із країн Африки, Азії, Латинської Америки (якщо не враховувати тих, які стати всесвітньовідомою класикою чи майже класикою). От хоча б помрію про світ, у якому можна рідною мовою прочитати багато-багато чарівних книг!))) А поки що читатиму білоруською (принаймні це я втну)))

Ілюстрації Катерини Дубовік, переклад із білоруської Євгена Шириноса, вид. "Срібна папороть", 2018