Синова нестайкоманія триває. Та й моя також, ніде правди діти, — підсадив мене син на автора, якого в дитинстві читала не надто багато. І це класно, а головне — весело, бо сміятися доводилося дуже часто.
З учнями лісової школи син познайомився, коли готувався до своєї школи: нам у цьому допомагала ціла серія навчальних зошитів "Лісова школа" (ВД "Школа", перепрошую за надмір повторень слова "школа")))) Тож тут ми зустріли старих добрих знайомих, а то й знайомі сюжети (подібність, зокрема, знайшлася з пригодами хлопчиків, описаними у книзі "Чарівні окуляри"). Однак абсолютно ніщо не завадило нам обом отримувати щире задоволення від читання. Тут і пригоди цікаві, і проблеми важливі, й повчальні моменти ненав’язливі, й малюнки прикольні, бо ілюстрували книгу самі маленькі читачі. А ще це ж Нестайко — товарний знак дитячої літератури високої якості для багатьох поколінь. І добре, що він ніколи не відставав від часу — різниця між, наприклад, цією книгою й збіркою "Пригода в кукурудзі" дуже помітна. І шкода, що письменника вже нема...
Ілюстрації дитячі, вид. "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2009
Немає коментарів:
Дописати коментар