Авторка — вчена-психологиня, яка багато років присвятила дослідженню формування звичок у людей. Купа експериментів, як лабораторних, так і "в природному середовищі" дала змогу зібрати багато інформації, що стосується впливу наших звичок на життя і їх формування. Скажімо, ми здатні сформувати стійку звичку лише тоді. коли маємо чіткі й переконливі наміри зробити щось. Нумо, згадайте, скільки разів ви збиралися почати бігати/правильно харчуватися/менше сидіти в телефоні/тощо? І скільки з цих намірів вам вдалося реалізувати? Отож: насправді все значно складніше, ніж просто прийняти рішення й виконувати його щодня, чи не так? Чому це складно і що з цим робити, й пояснює Венді Вуд.
Мені особисто припало до душі її роз’яснення про вплив контексту на формування наших звичок. Складно почати щодня бігати у спальному районі Києва, де й зі стадіонами скрутно, й із бігунами, а більшість людей дивляться на тебе, мов на не сповна розуму))) А от якщо вам пощастило жити в місці, де є бігові доріжки в парку й де бігають багато людей — сформувати звичку щоденного бігу буде значно легше, бо в пригоді стає не лише ваша сила волі й серйозні наміри, а й контекст (наприклад, отой симпатичний Юрко, з яким ви познайомилися минулого тижня, точно чекатиме на вас на вході у парк, тож доведеться встати раніше й взути кросівки))) І навпаки: якщо у вас є велике бажання кинути палити, але ви постійно спілкуєтеся з людьми, котрі палять, позбавитися звички (а то й залежності) буде значно складніше, а то й неможливо.
Це все, звісно, теорія, але у Венді Вуд багато й практичних конкретних порад, якими кожен із нас може скористатися. Дієвість деяких із них я можу підтвердити. Наприклад, людям, котрі хочуть менше залипати в телефоні, авторка радить подарувати "собі щось
таке, що тішить людей вже багато сторіч, щось ідеальне, здатне відволікти розум
на кілька хвилин. Не просто відволікти — а розширити свідомість,
заповнюючи прогалини в знаннях. Щось, що стане в пригоді згодом за вечерею, що
запропонує вам цікаву історію чи тему, яку можна обговорити з родиною. Щось
портативне й довговічне. Щось, що надихатиме вас..."
Ви вже здогадалися, що це? Ну то що, хочете
подарувати собі книгу? Бо мені дійсно допомагає — ліпше залипти в хорошій книзі, ніж у фейсбучику (хоча я й там все ще залипаю)))
П. С. А ще завдяки Венді Вуд я відкрила для себе просто чудовий серіал "Божевільні". Але це вже інша історія...
П. С. А ще завдяки Венді Вуд я відкрила для себе просто чудовий серіал "Божевільні". Але це вже інша історія...
Переклад із англійської Мирослави Конобас і Євгена Мірошниченка, вид. BookChef, 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар