Ще один фільм — у список тих, які радо раджу подивитися. Німецька нібито комедійна стрічка нібито до дня закоханих насправді виявилася глибоким і багатогранним кіно.
Цей фільм — про дірки в душах і про те, чим ми їх намагаємося затулити. Речами. Задоволенням. Успіхами. Іншими людьми. Він про шлях до успіху і про те, що на ньому доводиться падати. І підійматися, аякже. Фільм про дружбу — не ідеально-героїчну, а звичайну, а тому складну й просту водночас. І, звісно, про любов — у найширшому розумінні цього слова.
Люблю кіно, яке хоча б трошки, але щось у мені змінює.
П.С. Прикро "потішила" афіша. Таке враження, що її автори поняття зеленого не мали, про що насправді фільм. Ніяких наречених тут ніхто не шукав від слова "взагалі". Про терміновість тим паче не йдеться. Обручка, зображена замість літери "о", — вигадка автора афіші. Й кіно не пасує до дня закоханих, яким ми банально уявляємо це свято))) Тож дивіться сміливо, дарма що на вулиці липень, дощ і ви не закохані))
Немає коментарів:
Дописати коментар