

Однак досить про наболіле, нумо про книгу. Це — перша частина трилогії "Пам’ять про минуле Землі". Друга, як мені відомо, вже перекладається українською, третьої, сподіваюся, теж довго чекати не доведеться, бо ж після прочитання першого тому ну дуже кортить дізнатися, що буде далі.
Голослівно зазначу, що наукова фантастика такого високого штибу мені нині рідко трапляється. Крім "Квантового злодія" та "Фрактального принца" Ханну Райяніємі й згадати начебто нічого (до речі, фінальну частину цієї трилогії теж іще не прочитала). Роман Лю Цисіня по-справжньому науковий, бо він відштовхується від конкретних фактів, як історичних (це, зокрема, Культурна революція в Китаї), так і фізичних, математичних, футурологічних тощо (наприклад, математична задача трьох тіл, вплив контакту з позаземною цивілізацією на людство, розповсюдження радіохвиль у космосі та багато інших). Численні примітки перекладача спрощують розуміння багатьох нюансів, однак аби розкласти отриману інформацію на полички, все одно доводилося гуглити деякі факти й поняття, просто фізично відчуваючи, як розширюється мій кругозір.
Сюжет також не підвів: тут і майже детективна історія першого контакту з інопланетянами, і реальні підстави для тотальної недовіри навіть найближчим людям, і проблема негативного впливу людини на природу, й віртуальний світ та моделювання у ньому реальностей. А ще — купа приводів, аби замислитися про речі, важливі, насамперед, для самого читача. Мене, наприклад, зачепила за живе потреба робити вибір між внутрішніми переконаннями та "правильністю/неправильністю", нав’язаною соціальними умовностями, адже загалом ми, зазвичай, чинимо всупереч власній волі, бо "що люди скажуть?"... Але чи залишаємося ми тоді собою? От-от...
Переклад із китайської Євгена Шириноса, вид. BookChef, 2017
Немає коментарів:
Дописати коментар