Якщо зважити на те, що це вже п’ята книга з серії "Лотта та її "катастрофи", то, здавалося б, написати щось новеньке буде складно. Аж ні! Саме цей том цінний для мене тим, що із ним одного дощового дня син зручно вмостився на ліжко у домі моїх батьків — точно там і так, як це робила в дитинстві я — і гортав, роздивлявся малюнки, перечитував те, що ми з ним прочитали перед сном... І це було прекрасно! І не кажіть мені, що пригоди дівчат-школярок можуть бути нецікавими хлопчику-майже школярику. Бо ми їх читатимемо й надалі)))
А у цій книзі клас, де навчаються Лотта та її подруга Шайєн, виграв конкурс, переможці якого отримали можливість розмалювати паркан навколо новобудови. Зобразити діти мали тварин, котрим загрожує зникнення. О, це така чудова тема для пошуку нової інформації та обговорення стількох нюансів! Доводилося пояснювати синові, чому не варто надто переживати за бабусиних і дідусевих котиків та курочок і за кого саме треба хвилюватися. Зізнаюся: мої знання про рідкісних тварин теж значно поповнилися)))
Переклад із німецької Ірини Андрієнко-Фрідріх, вид. "Школа", 2018
Немає коментарів:
Дописати коментар