Чекати на українське видання цього роману Арундаті Рой я розпочала, щойно дочитавши її "Бога Дрібниць". Ті, хто вже знайомий із творчістю цієї індійської авторки, не дадуть збрехати: й манера та стиль письма, й підняті нею теми надто відрізняються від широкого загалу літературних творів, аби їх не помітити. І тим паче, залишитися байдужим. Власне, я просто дуже небайдужа до Індії, в якій ще не бувала. Однак то Грегорі Девід Робертс своїм "Шантарамом", то Салман Рушді "Опівнічними дітьми", а тепер ось і Арундаті Рой двома романами просто творять нову мрію: побувати в цій дивовижній країні.
Події, описані в романі, охоплюють понад шість десятиліть часу й дуже багато людей. Абсолютно різних людей, які перетинаються волею долі, богів чи когось іще в старому Делі. Місто — теж повноправний герой книги, бо не тільки має своє особливе й особисте життя, а й взаємодіє зі своїми мешканцями, спілкується з ними, підказує й допомагає або ж навпаки — карає. Однак найбільше карають людей самі ж люди — найжорстокіші створіння на Землі. Про це мимохіть думаєш, коли знайомишся з долею делійських трансвеститів (не дивуйтеся — в Індії це завжди був окрема своєрідна каста, яка мешкала на окремих територіях за окремими правилами), про це не можеш не думати, читаючи про жорстоке протистояння в Кашмірі й про різню, яку раз по раз влаштовували одні одним то мусульмани, то індуси.
Спочатку мені здавалося, що в романі надто багато ненависті — значно більше, ніж любові чи й простої приязні. Але потім я зрозуміла, що дуже помиляюся. Що любов може бути різною, навіть геть не схожою на те, що ми традиційно звикли вкладати в це поняття. Любити можна й потрібно те тільки того, тому й так, як це дозволено суспільством, звичаями або релігією. Любити можна всупереч усьому цьому — хоча є одне "але". Полягає воно у внутрішній волі від соціальних та інших обмежень — без неї й жити, й любити, й ненавидіти по-справжньому не можна, не вийде...
Проте я точно знаю, що люблю такі глибокі вражаючі твори, люблю Арундаті Рой, люблю гарні соковиті переклади українською, люблю видавництва, котрі тішать читача новими книгами й люблю читати)))
Переклад із англійської Андрія Маслюха, вид. "Видавництво Старого Лева", 2019
Немає коментарів:
Дописати коментар