Серія книг Олександра Волкова про Смарагдове місто однозначно стане одним із символів синового дитинства. Принаймні для мене точно, бо в своєму дитинстві я ці книги якось оминула. Зате тепер насолоджуюся кожним поворотом сюжету, бо все — нове. А ще — цікаве навіть мені, дорослій читачці. Що вже говорити про дітлахів, для яких пригоди — це частина життя, а не просто вигадка?
Ми все ще сумуємо за Еллі, яка виросла, хоча й планує повернутися до Смарагдової країни вже вчителькою. Однак її сестричка Енні анітрохи не поступається ні хоробрістю, ні кмітливістю, ні готовністю прийти на допомогу друзям. Чудовий образ і дядька Чарлі — попри те що він дорослий, Чарівна країна впускає його. Бо ж головне не те, скільки тобі років і як багато ти пережив, а те, чи готовий ти сприйняти щось таке, чому в дорослому житті зазвичай немає місця. Ну чому ми стаємо надто раціональними й тому занудними? Й повсякчас намагаємося перенести цю занудність на наших дітей? Я теж хочу пригод!)))
Ілюстрації Ангеліни Канкави, переклад Наталії Косенко, вид. "Видавничий дім "Школа", 2016
Немає коментарів:
Дописати коментар