Дуже важко читалася книга. І винен не лише своєрідний стиль оповіді
Сарамаго. Розповідається тут про життя португальських селян на прикладі
трьох поколінь однієї родини. Про роботу без просвітку. Про голод. Про
безправ'я. Важко усвідомлювати, що у нас було те ж саме. І зовсім
недавно. Ба ні - десь навіть залишилося. І ще: якщо людина чи народ зумів піднятися з землі, то це ще не означає, що він ніколи не впаде. Хоча хочеться вірити в краще. Дуже-дуже хочеться... Тож тримаймося!
Немає коментарів:
Дописати коментар