Нарешті ми дочитали продовження пригод детектива Нишпорки, який вже став одним із наших улюбленців. Читали досить довго. І не тому, що нецікаво, а тому, що у сина з’явилася звичка примхливого читача: водночас читати кілька книг і вибирати їх під настрій (когось мені це дуже нагадує, чи не так, Юлько-читулько?)))
Власне, це не одна, а цілих дві книги: для того, аби відкрити іншу, достатньо просто зазирнути до неї з іншого боку. Хоча для тих, хто вже знайомий із цією серією книг, це не новина. Не новина й те, що Гжегож Касдепке практично не здатен розчарувати. Пригоди цікаві, герої характерні, а задачки, які розв’язує детектив, цікавезні й пізнавальні — часом доводилося на практиці показувати, що то значить, наприклад, згорнути лист паперу сім разів і чому аж ніяк не більше.
Єдине, про що пошкодували, це про те, що не вийшло читати "Канікули..." в наметі на березі якоїсь водойми — а син про це так мріє. Втім, гарну книгу й перечитати можна)))
Малюнки Пьотра Рихеля, переклад із пол. Ірини Котлярської-Фесюк, вид. "Школа", 2016
Немає коментарів:
Дописати коментар