20.03.15

Казюкас по-каунаськи

Казюкас - це зменшено-пестливе ім'я Казимира і назва величезного традиційного ярмарку, котрий щороку на початку березня проходить у Вільнюсі.

Назву ярмарок позичив від улюбленця литовців Св. Казимира, чий день відзначається 4 березня. Казимир був слухняним, тихим і правильним сином литовського князя Казимира IV, хворів на туберкульоз, від чого й помер у далекому 1484 році саме 4 березня. Оскільки Литва, яка не така давно прийняла християнство, ще не мала свого святого, то у Ватикані звернули увагу на цього хлопця й канонізували його. Досі Св. Казимир вважається головним покровителем Литви, а також молоді.

Втім, до чого тут ярмарок?
Коли Казимира на початку 17-го століття канонізували, було вирішено перенести його нетлінні (так кажуть) останки до більш вдалого для святого місця - Кафедрального собору. За традицією, після подібних релігійних торжеств влаштовувалися такі собі свята, на яких народ міг повеселитися й продати-купити щось, зроблене власними руками. Ярмарку й розваги влаштовували, звісно, біля Кафедрального собору, тобто в центрі міста. Так сталося, що традиція подібним чином вшановувати Св. Казимира прижилася і триває досі, майже 500 років.

На ярмарку Казюкаса до Вільнюса приїздять ремісники з усієї Литви і не тільки. Вироби народних ремесел, різного штибу хенд-мейд, смаколики - пряники, хліб, копченості, гарячі страви, а також традиційне литовське пиво - гаряче й звичайне - всьому цьому багатству знаходиться місце в центрі Вільнюса в найперші ж після 4 березня вихідні.
А через тиждень подібна ярмарка - з піснями, танцями, розвагами і, звичайно, різноманітними товарами - збирається у Каунасі. Цього року тут зібралося понад тисячу ремісників із майже 10 країн світу й Литви, звісно.

Запрошую на фотоекскурсію цьогорічним каунаським Казюкасом.



Дерев'яні іграшки, розвиваючі і прості.

Від цього посуду я ледь відірвалася.
Ми маємо котика й зайчика від цієї майтсрині. Улюблені іграшки сина, живі-живі!


Ну чи ж не краса?

А пахне як цей плов!

Концертна сцена порожньою не була ні хвилини.
Рибка від вікінгів.

Мідні прикраси - моя слабкість. Маю сережки лишень. Мало!)_))

Брошки й заколки з вовни.

Тендітна порцеляна ручної роботи.

Від будиночків ніколи не можу відійти спокійно. Колекцію отаких-от керамічних мініатюр збираю))


А це - унікальні вільнюські верби - казимирки. Унікальні, бо виготовляються лише у Литві (Вільнюському краї). Сухі квіти, стебла, колоски, трави ретельно збираються, підфарбовуються й сплітаються в отаку-от красу! Це - неймовірне мистецтво! Спочатку воно, як і багато іншого, мало виключно язичницьке значення, а згодом священики дозволили їх освячувати на Вербну неділю, тому й називаються ці букети вербами.

Мило ручної роботи. Оце точно без фарбників)

Палатка українських волонтерів. Про них розкажу в окремому записі.


Ще один зразок вільнюської верби. Просто придивіться до цієї розкоші!







Військові привезли свою польову кухню з кашею. Але головне - у них під вітровим склом. Бачите? Жовто-блакитна стрічка!


Сало! Литовці його шанують чи не більше за нас. А пахне як!


В оцих-от черевичках із коноплі побачила щось дуже знайоме! А коли підійшов власник, зрозуміла, чому так видалося, бо то був житомирянин Олег Земнухов.


Дуже популярні у Литві шапочки й шалики в кольорах національного прапора.


Польські майстри торгували під прапором України.

Ще одні кашовари.

Домашньої шерсті тут стільки, що я всю зиму вив'язувала светрики))

Медові пряники, веселенькі до того ж))



Ще казимирки...


Садові вази.

Дуже цікавий литовський дядько їздить на цьому автомобілі. Разом із двоми песиками чоловік об'їздиві півсвіту, гроші збираючи дорогою завдяки розповідям про свої мандрівки, демонструванню фото, книжок, валюти тощо.

Ловці снів...

...із цього вігваму))


Спіднички для корзин.

А писанок скільки!

Домашній хліб - традиційне лакомство. Коштує ну дуууже дорого.




4 коментарі:

  1. Дуже цікаво! Мене вироби з лози зачарували і посуд!)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. З приводу тебе й посуду я навіть не сумнівалася))

      Видалити
  2. так здорово разглядывать все ваши литовские фото! было дело: я семестр проучилась в вильнюсе по обмену, успела влюбиться в страну :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Клас! Я теж Литву полюбила щиро, це точно.

      Видалити